Рік тому ООН було проголошено Всесвітній День екологічного маркування (#World Ecolabel Day). 17 жовтня світова спільнота акцентує увагу на значенні маркування, яким позначають більш безпечні для здоров’я і довкілля товари і послуги. Мова йде про екологічне маркування І типу, принци та методи застосування якого визначені у міжнародному стандарті ISO 14024.
Цього року приймаючою стороною є Китай. В цей день у Пекіні розпочнеться щорічний саміт регіональних і національних програм екологічного маркування І типу, об’єднаних в міжнародну асоціацію Global Ecolabelling Network (GEN).
Україна з 2003 року представлена в GEN програмою маркування «Зелений журавлик». У 2010 році український орган екологічної сертифікацій якій оперує цією програмою:
Сьогодні на саміті експерти 50 країн з усіх континентів обговорюють основні тенденції розвитку екологічного маркування, зокрема стандартів на товари і послуги, що встановлюють показники оцінювання екологічності за методом життєвого циклу. Саме такий багатокритеріальний підхід дозволяє встановити чи є предмет оцінювання по справжньому екологічним.
Дізнайтесь більше, що насправді означає «екологічний продукт»?
У фокусі цього року увага зосереджена на 5 глобальних трендах що мають суттєвий вплив на розвиток ринків екологічної продукції.
Посилення ролі держави і сталі (зелені) державні закупівлі
Міжнародні експерти наголошують на важливості участі держави у сприянні розвитку ринків екологічної продукції через систему публічних закупівель.
Директива 24/2014 ЄС що регулює сферу публічних закупівель вказує державам-членам закуповувати більш екологічну продукцію, орієнтуючись на вимоги стандартів програми екологічного маркування ЄС (Ecolabel.EU) або визнаних на міжнародному рівні програм екологічних маркувань І типу.
У США вимоги до закупівель встановлюються на рівні законодавства штатів. У деяких регіонах для шкіл і лікарень застосовується вимога закуповувати продукцію що відповідає екологічним критеріям акредитованих програм маркування І типу.
Законодавство Японії і КНР забороняє закупівлю продукції, що не відповідає встановленим Урядом екологічним критеріям. У якості підтвердження відповідності розглядаються екологічні сертифікати що надають право на застосування маркування І типу.
В Австралії в останні роки були прийняті акти права, що вводять поняття зелені державні закупівлі. Товари, що закуповуються за бюджетні кошти обмежуються тими, що відповідають чітко встановленим екологічним критеріям.
Програма екологічного маркування Республіки Китай (Тайвань) «Зелена марка» підтримується державою. Уряд забезпечує фінансування розробляння екологічних стандартів на товари і послуги, підтвердження відповідності яким є обов’язковим при здійсненні публічних закупівель. Також значна увага з боку держави приділяється пропагуванню екологічного маркування як надійного джерела при виборі більш безпечної продукції.
В Україні замовники можуть вимагати сертифікати відповідності екологічним критеріям, посилаючись на національний стандарт ДСТУ ISO 14024. Це відповідає положенням статті 22 Закону про публічні закупівлі щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля. Перші тендера з посиланням на цей стандарт були проведені у 2017 році при здійсненні закупівель мийних засобів і лакофарбових матеріалів. За останні роки було багато зроблено для забезпечення нормативно-методологічної бази застосування екологічних критеріїв. В значній мірі стимулювати попит в державі на екологічну продукцію допоможе:
Розвиток В2В ринку екологічної продукції
Все більше компаній, надавачів послуг і виконавців робіт запитують у своїх постачальників екологічні сертифікати. Попит на об’єкти зеленого будівництва вимагає екологічних будматеріалів. «Зелені офіси», послуги у сфері гостинності потребують екологічні мийні засоби, текстиль і матеріали для оздоблення, меблі, паперові вироби, комп’ютерну та іншу техніку.
Ретейлері всього світу підтримують екологічний тренд, надаючи перевагу екологічній продукції, починаючи з вимог до власної марки і виділяючи сертифіковані товари спеціальними цінниками чи позначками. Це демонструє повагу до споживача і задовольняє його потребу в інформації якій він може довіряти.
В Україні цей формат лише починає розвиватись і має великий потенціал.
Глобальні проблеми: «зелене окозамилювання», нечесна конкуренція, екологічні маркування що ґрунтуються лише на одному аспекті
Greenwashing або «зелене окозамилювання» продовжує нагадувати про таке ганебне явище як приписування виробниками неперевірених екологічних переваг, підміна поняття «екологічний» назвою продукту чи торгівельної марки, «липові» сертифікати і маркування тощо. Все це має пряме відношення до недобросовісної конкуренції.
В Україні законодавство про захист від недобросовісної конкуренції забороняє безпідставне застосування тверджень і маркувань що вказують на ринкову перевагу. Контролює дотримання цієї вимоги Антимонопольний комітет України. Відповідальність за Законом передбачає розмір штрафу до 5% від минулорічного доходу порушника.
Ще про маркування, яке акцентує увагу на якомусь одному аспекті. Наприклад, енергоефективність або відсутність фосфатів чи хлору в мийних засобах. З першого погляду може скластись уява про те що так, це корисна інформація для свідомого вибору. Але це лише один з багатьох аспектів з тих що важливі. Наприклад, для мийних засобів суттєве значення мають всі складники що можуть бути класифіковані лише експертами за класами небезпек щодо впливів на здоров’я користувача, оточуюче середовище і водні екосистеми. Важливі й показники загальної токсичності, реальний показник вмісту натуральних складників (продуктів олеохімії), ефективності засобу, його біорозкладу і багато інших. Але всі вони можуть бути замасковані під одним «без…».
Міжнародні експерти прогнозують, що основні тренди майбутнього будуть спрямовані на посилення ролі саме екологічного маркування І типу в глобальних ланцюгах поставок. Важливою перевагою є відповідність міжнародним стандартам (ISO), багатокритеріальний підхід оцінювання життєвого циклу та взаємне визнання між органами екологічної сертифікації результатів оцінювання (зменшення бар’єрів у торгівлі). Сприяти цьому будуть й ініціативи ООН, спрямовані на підтримку сталого споживання, торгівлі та виробництва.
Історії успіхів програм екологічного маркування
Коли я починав працювати у сфері екологічної сертифікації більш ніж 20 років тому, було розуміння, що програми екологічного маркування І типу мають певний влив на встановлення вимог у сфері захисту довкілля, – розповідає голова ради директорів Global Ecolabelling Network, керівник регіональної програми екологічного маркування скандинавських країни The Nordic Ecolabel Бйорн-Ерік Ленн.
– Спочатку, добровільні стандарти впливають на формування ринку екологічних товарів, з часом – послуг. Потім, поступово, вимоги цих стандартів інтегруються до загальнообов’язкових державних норм. Бізнес вже пройшов поступову підготовку до змін. Далі встановлюються більш жорсткі або додаткові вимоги в добровільних стандартах. З переглядом загальнообов’язкових вимог треба «підняти планку» для більш екологічних продуктів. Це є системний процес вдосконалення отримав назву в експертному середовищі «ескалатор».
Зараз добровільні екологічні сертифікати доповнюють державні. Вони визначають ринкову перевагу за чіткими показниками і з року в рік стають все більш популярними серед виробників. В тренді відповідального споживання, зростає попит на екологічно сертифіковану продукцію в державному і приватному секторах. Можна провести аналогію з Паризькою кліматичною угодою по скороченню викидів парникових газів. Вона теж носить добровільний характер, проте в останні роки ми бачимо суттєве зростання кліматичних ініціатив, в тому числі на рівні міст, регіонів і підприємств.
Маркування The Nordic Ecolabel є найпоширеним в Північній Європі. Наприклад, 96% шведів впізнають це маркування і надають перевагу товарам і послугам позначеним ним. За цією цифрою стоїть велика спільна праця Міністерств із захисту довкілля Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії, органів стандартизації і сертифікації, виробників екологічної продукції, ритейлерів, громадських організацій і об’єднань.
Програма в цьому році відзначила 30 річчя і має в активі:
Велика кількість торгівельних мереж, виставкових комплексів, готелів, SPA та навіть державних закладів і фінансових установ регіону мають екологічні сертифікати The Nordic Ecolabel.
Українська програма екологічного маркування «Зелений журавлик» «молодше» на 15 років, але може пишатись своєю критеріальною базою – 52 стандарти, – зазначає відповідальний секретар національного технічного комітету ТК 82 «Охорона довкілля» Галина Бузан. Ці стандарти розроблялись переважно шляхом гармонізації з критеріями програм екологічного маркування ЄС (Ecolabel.EU), скандинавських країн (The Nordic Ecolabel) та Німеччини (The Blue Angel). Кожен з них визначає показники, яким повинен відповідати екологічний товар чи послуга певної категорії. ТК 82 забезпечує розробляння і перегляд стандартів. По кожному документу працює робоча група експертів. Наш ТК об’єднує 43 експертні організації – науково-дослідні інститути, лабораторії, об’єднання, які професійно займаються стандартизацією у сфері охорони довкілля і хімічної безпеки згідно з Законом України «Про стандартизацію». Проект документу проходить широке обговорення і перевірку перед прийняттям на засіданні Координаційної ради з екологічного маркування. Після схвалення радою стандарт вводиться в дію.
Ми вже маємо понад 1000 сертифікованих продуктів українських товаровиробників, що мають на законних підставах застосовувати екологічне маркування – розповідає директор Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета» Світлана Перминова. В Україні наш Центр є єдиним органом з екологічного маркування І типу що має національну акредитацію і міжнародне визнання. «Зелений журавлик» стає все більш популярним. Останні роки до нас звертаються з заявками на сертифікацію імпортери продукції європейських виробників. Гармонізовані з європейськими стандарти що встановлюють показники екологічності, підтвердження компетентності шляхом акредитації і міжнародне визнання нашого органу викликають високий рівень довіри до нашої оцінки.
Зростання попиту на екологічну інформацію
«Споживачі – вкрай могутня сила. Мені здається, вони самі не усвідомлюють своєї могутності. Щоденне прийняття рішень про те, які товари придбати, а які – ні, формує ринок майбутнього, визначає запити і вимоги до компаній у сфері екологічності, соціальної репутації, етичних чинників», – розповідає Кейт Харріс, яка очолює Good Environmental Choice Australia.
Проте, на думку експертів з Індії, Бразилії та Північної Америки, навіть екологічно орієнтовані споживачі, не завжди знають, на підставі чого можна зробити вибір, що може стати орієнтиром для більш безпечних і етичних покупок, як вибрати товари, найменш шкідливі як для здоров’я і довкілля.
Ключову роль тут мають відгравати просвітницькі програми – вважає Лінда Чіпперфілд, представник секретаріату GEN зі США. Треба розуміти, що всі ми живемо в постійно мінливому світі: змінюються наукові знання про корисність або шкідливість тих чи тих речовин і продуктів, змінюються технології, змінюються системи оцінки, зокрема «екологічності». Необхідно більш ефективно використовувати усі можливості для комунікацій, – розповідаючи про ці зміни, повідомляючи про важливі нововведення, спростовуючи усталені думки, інформуючи як наш вибір може вплинути на наше здоров’я і здоров’я нашої планети, – доповнює її Бйорн-Ерік Ленн.