Про реалізацію державної політики у сфері промислового забруднення
10 грудня 2019 року на спільному засіданні громадської ради при Мінекоенерго і Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля Торгово-промислової палаті України, за участю представників провідних промислових асоціацій та підприємств, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Кабінету Міністрів України, Мінекоенерго, проєкту «Найкращі доступні технології і методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини, міжнародних та громадських організацій, експертів були розглянуті:
- проєкт Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення» (надалі – проєкт Закону);
- стан реформування системи державного регулювання у сфері промислового забруднення.
Захід відбувся в Торгово-промисловій палаті України.
В процесі обговорення учасники засідання звернули увагу на таке.
Найкращі доступні технології та методи управління, технічне регулювання і стандартизація у цієї сфері
У пункті 5 статті 4 проєкту Закону зазначено, що інтегрований дозвіл видається на основі висновків найкращих доступних технологій та методів управління (надалі – НДТМ), затверджених для видів діяльності або виробничих процесів відповідно до законодавства.
При цьому у проєкті Закону не визначено значення термінів «інтегрований дозвіл», «найкращі доступні технології та методи управління» та документів пов’язаних з НДТМ.
Проєкт Закону не розкриває питання технологічного регулювання у що цієї сфері, що є необхідно, враховуючи те, що ним передбачається формування нормативно-правової та нормативної бази у сфері НДТМ.
Довідники НДТМ є одним з базових елементів нової системи державного регулювання у сфері промислового забруднення.
У проєкті Закону зазначено, що у процесі розробляння кожного довідника НДТМ в рамках робочої групи (РГ) має здійснюватись обмін інформацією про технологічні процеси, обладнання, технічні засоби, методи управління, які можуть розглядатися як найкращі доступні для певної галузі промисловості відповідно до сфери застосування НДТМ.
Але робота по управлінню Довідниками НДТМ повинна здійснюватись на постійній о і системно, включаючи експертну підтримку застосування НДТМ, а також процедури перегляду, актуалізації, внесення змін та припинення дії чинної редакції. Ці питання не відображенні у проєкті Закону.
Також у проєкті Закону необхідно відобразити що національний Довідник НДТМ повинен впроваджуватись з максимальним ступенем ідентичності європейському. Пи цьому, з метою створення умов для науково-технічного прогресу в державі, варто передбачити і можливість технічних відхилів і/або редакційних змін відповідності за чітко визначеними умовами.
Потребує уточнень стаття 14 щодо критеріїв для визначення НДТМ за відсутності затверджених висновків НДТМ.
У проєкті Закону необхідно викласти:
- положення щодо координації діяльності і взаємодії основних учасників інформаційного процесу, процесу визначення технології та методу управління як НДТМ, розробки та актуалізації довідників НДТМ, а також надання експертної підтримки заінтересованим особам з питань НДТМ;
- питання прийняття, перегляду, актуалізації та припинення дії чинної редакції Довідників НДТМ;
- уточнені критерії для визначення НДТМ.
Запропоновано розглянути питання впровадження Довідників НДТМ у форматі «національний стандарт». Такій підхід дозволить забезпечити реалізацію завдань з розробки і впровадження Довідників НДТМ згідно з Законом України «Про стандартизацію» з представництвом інтересів усіх заінтересованих сторін у поєднанні зі створенням науково-методичної бази на підтримку вітчизняної промисловості, забезпеченням українських підприємств різних галузей промисловості документами по стандартизації у сфері НДТМ.
Дозвільна система
Учасники засідання зазначили про відсутність обґрунтованих підстав для виведення інтегрованого дозволу з під сфери дії Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Зупинення анулювання та внесення змін до інтегрованого дозволу
В статтях 18 і 19 проєкту Закону має бути передбачена чітка процедура прийняття рішення про зупинення і анулювання інтегрованого дозволу дозвільним органом.
Щодо зупинення дозволу слід чітко визначити на підставі чого і яка процедура.
Формулювання «настільки значним» і «грубо порушив» є неконкретними і потребують уточнення.
В статті 20 необхідно чітко прописати, що розуміється під «громадськістю» (одна особа, група осіб, громадські організації). Наприклад, за зверненням однієї особи ініціювання процедури анулювання інтегрованого дозволу є недоречним.
Внесення змін до дозволу за зверненням контролюючого органу щодо встановлення додаткових нормативів та використання інших технологій повинно розглядатися спільно з оператором установки.
Формулювання «настільки значним» в статті 23 є неконкретним і потребує уточнення.
В статті 25 щодо недотримання умов інтегрованого дозволу необхідно визначити критерії оцінки небезпеки для здоров’я людини або загрожує спричинити негайні негативні наслідки для довкілля. Зазначити чітко на підставі чого припиняється експлуатація установки.
Моніторинг викидів і контроль промислового забруднення
Рішення про встановлення та функціонування автоматизованого обладнання для моніторингу викидів (для окремих видів діяльності) має прийматись на підставі чітких критеріїв.
Щодо скарг, на підставі яких мають здійснюватись невідкладні позапланові перевірки, – необхідно зазначити критерії для реагування та процедуру.
За скаргою однієї особи перевірка операторів установки є недоречною.
Економічне стимулювання
Проєкт Закону не передбачає введення механізмів економічного стимулювання запобігання та зменшення промислового забруднення. Це суперечить європейській практиці та Угоді про асоціацію Україна – ЄС, якою передбачено можливість державної підтримки на модернізацію підприємств з метою досягнення європейських нормативів пов’язаних із забрудненням довкілля до 40% від проєктної вартості.
Концептуальні засади зменшення промислового забруднення
Згідно з пунктом 1 доручення Прем’єр-міністра України О.В. Гончарука за результатами наради 29.11.2019 (№43514/0/1-19 від 02.12.2019) Мінекоенерго є одним із органів якому доручено підготовку проєкту Національної концепції стратегії зменшення промислового забруднення.Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 402 – р.
Перед прийняттям проект Концепції проходив публічне обговорення, зокрема за участю членів громадської ради, і отримав схвальні відгуки від представників експертного середовища, громадськості і промисловості.
Концепція ґрунтується на основних завданнях Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 р. про промислове забруднення (Інтегроване запобігання та контроль забруднення. Переглянута), впровадження якої є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Її реалізації спрямована на зменшення, запобігання та контроль викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин та контроль операцій у сфері управління відходами.
Реалізація Концепції передбачена протягом трьох етапів (до 2028 року).
На думку учасників засідання, на сьогодні, першочерговим завданням Уряду має бути розробляння «дорожньої карти» по реалізації вже прийнятої Концепції, яка б містила чіткий і послідовий план розробляння усіх необхідних документів (від Закону до стандартів), а також заходів необхідних по належному забезпеченню їх застосування.
За підсумками засідання громадська рада при Мінекоенерго звернулась на адресу Міністерства з проханням інформувати про подальші кроки по реалізації Концепції та стан підготовки проєкту Національної концепції стратегії зменшення промислового забруднення, а також надати роз’яснення чим ці два документи будуть відрізнятись один від одного.
Також були надані вищезазначені рекомендації разом з пропозиціями щодо змін до проєкту Закону.
Лист громадської ради при Мінекоенерго від 24.12.2019 року № 129/2019-001
Партнери
