17 листопада відбулось онлайн засідання круглого столу під час якого були презентовані рекомендації щодо вимог енергоефективності та екологічних характеристик при формуванні організаціями бюджетної сфери технічного завдання (умов) на виконання робіт по будівництву або реконструкції.

Захід проводився в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Урядів Німеччини та Швейцарії.

В засіданні прийняли участь 356 представників від органів державної і місцевої влади, державних підприємств і корпорацій, будівельних компаній, профільних експертних, наукових і навчальних закладів та інших організацій.

«Світова трансформація передбачає перехід від лінійної моделі економіки до кругової, менш марнотратної, яка спрямована на більш ефективне використання ресурсів, запобігання забрудненню, забезпечуючи при цьому економічне зростання і високу якість життя. Розвиток моделі кругової економіки є одним з ключових внесків в досягнення Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року та реалізації Європейської Зеленої угоди, виходячи з того, що доступ до ресурсів є стратегічним аспектом безпеки ЄС.

Сталі публічні закупівлі (СПЗ) визначаються як процес, за допомогою якого органи влади при закупівлі товарів, робіт чи послуг на всіх етапах прагнуть досягти відповідного балансу між трьома складовими сталого розвитку — економічною, соціальною та екологічною.

Зниження впливів на довкілля як і ефективність закупівлі у цілому повинні враховувати характеристики предмету закупівлі щодо енергоспоживання та супутніх індикаторів, таких як енергоефективність, викиди парникових газів тощо. Таким чином, енергоефективні публічні закупівлі слід розглядати як складову сталих, сфокусовану на аспектах енергоефективності та пов’язаних з ними інших характеристиках.

Органи влади повинні обирати більш екологічно кращу продукцію та технології. Завдяки застосовуванню багатокритеріального підходу СПЗ, вони можуть поліпшити ефективність закупівлі у цілому, надавати гарний приклад приватному сектору та сприяти переходу до сталого споживання та виробництва.

У напрямку енергоефективності GIZ Україна реалізує кілька проєктів. Один з них «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», в рамках якого планується:

• наблизити українське законодавство до актів права ЄС у сфері енергоефективності;
• підготувати методичні рекомендації щодо використання критеріїв енергоефективності при здійсненні публічних закупівель;
• забезпечувати зразкові закупівлі для бюджетних установ;
• готувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства;
• надавати підтримку муніципалітетам;
• розвивати кваліфікацію у сфері енергоефективності тощо. Підготовлені в рамках проєкту рекомендації що будуть презентовані на засіданні вперше є важливим кроком по впровадженню енергоефективних і сталих закупівель в Україні у сфері будівництва», - зазначила у вітальній промові до учасників засідання Вікторія Школьна, радник проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність».

Дмитро Петрунін, генеральний директор Директорату енергоефективності Міністерства розвитку громад та територій України звернув увагу на тому, що згідно з Директивою 2012/27/ЄС про енергоефективність, при закупівлі певних товарів і послуг, придбання і оренди будівель, центральні уряди, які укладають державні контракти на роботи, постачання або послуги, повинні подавати приклад і приймати енергоефективні рішення щодо закупівлі. Стаття 6 Директиви 2012/27/ЄС визначає що держави-члени ЄС мають забезпечувати публічні закупівлі з високим рівнем енергоефективності, наскільки це відповідає вимогам економічної ефективності, здійсненності, підвищеної сталості, технічної придатності та достатньої конкуренції, згаданим у Додатку ІІІ. Держава має заохочувати органи влади і бюджетні організації всіх рівнів, слідувати кращим практикам закупівлі тільки товарів, послуг і будівель із високим рівнем енергоефективності з довгостроковим енергозбереженням.

Стосовно будівель, додержання цих вимог підтверджується сертифікатами енергоефективності, відповідно до статті 11 Директиви 2010/31/ЄС, яка імплементована в Україні прийняттям Закону «Про енергетичну ефективність будівель», та наразі розроблений новий законопроєкт по вдосконаленню чинного з урахуванням оновлених європейських вимог».

В Україні схвалені цілі з енергоефективності до 2020 року, розробляються цілі до 2030 року, а також обговорюється можливість встановлення досягнення повної декарбонізації будівель на 2070 рік. Мінрегіоном були розроблені Концепція реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та перший Національний план спрямований на реалізацію цієї Концепції. Зазначені документи схвалені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 88-р. Незабаром затвердження вимог до таких будівель шляхом прийняття відповідного національного стандарту.

Очільник профільного Директорату Міністерства вважає що головними флагманами в питаннях енергоефективних закупівель в Україні мають бути міністерства, демонструючи в такий спосіб взірець для інших учасників ринку закупівель. «На сьогодні дуже важливо впровадити вимоги для здійснення енергоефективних закупівель для всіх бюджетних установ, навчити бюджетні установи їх здійснювати. А це стосується і органів влади, в першу чергу, і навчальних закладів, і лікарень, закладів соціальної сфери та інших», – зазначив Дмитро Ігоревич.

Віктор Білько, заступник директора Департаменту технічного регулювання енергоефективності Держенергоефективності України розповів, що загалом, в Україні, як і в більшості європейських країн, понад 30 % кінцевої енергії споживається будівлями. Тому, наразі, дуже важливо це споживання зменшити. Підвищення енергоефективності також є значним внеском у досягнення мети щодо зменшення викидів парникових газів.

Відповідно до чинних державних будівельних норм, при новому будівництві, реконструкції та капітальному ремонті є необхідним зазначати у завданні на проєктування клас енергетичної ефективності будівлі, не нижче ніж «С». Досягнення такого рівня енергоефективності можливе тільки при впровадженні відповідних заходів, а саме:

• впровадження автоматичного регулювання систем опалення;
• проведення утеплення зовнішніх огороджувальних конструкцій та заміна вікон на енергоефективні;
• застосування рекуперації повітря;
• встановлення енергоефективних систем освітлення та іншого енергоефективного обладнання.

В Україні діє Закон України «Про енергетичну ефективність будівель», який спрямований на зменшення споживання енергії у будівлях. Законом передбачається проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель. Результатом чого видається енергетичний сертифікат, в якому зазначені основні відомості про будівлю, що стосуються його енергоспоживання, а також клас енергоефективності присвоєний будівлі і економічно обґрунтовані рекомендації щодо його підвищення. Саме енергетичний сертифікат дає змогу кожному громадянину отримати правдиву інформацію про стан його будівлі та витрати в ній енергії, а також стимулює до вжиття заходів для зменшення споживання енергетичних ресурсів.

Законом також визначено потребу у здійсненні заходів щодо досягнення збільшення кількості будівель, які не лише відповідатимуть, але і перевищуватимуть чинні мінімальні вимоги до енергоефективності будівель і в яких переважно використовується енергія з відновлюваних джерел.

Також на сьогоднішній день в Україні вже діють більше 20 технічних регламентів щодо вимог з екодизайну до енергоспоживчих продуктів.

Цілями запровадження системи встановлення вимог до екодизайну – є забезпечення покращення енергетичних та екологічних характеристик енергоспоживчих продуктів, що застосовуються в побуті та промисловості, та дозволить поступово збільшити кількість енергоефективних продуктів на ринку України, що, в свою чергу, зменшить загальнодержавний рівень енергоспоживання, а також зменшить показник енергоємності ВВП, що наразі в два-три рази більший, ніж в державах-членах ЄС.

До 2023 року планується розроблення ще близько 20 регуляторних актів щодо внесення змін до чинних та прийняття нових технічних регламентів щодо встановлення вимог до екодизайну.

Для України вкрай важливо відходити від принципу щодо закупівлі тільки за найнижчою ціною, бо взявши трохи дешевше обладнання з низьким класом енергоефективності, в майбутньому ми витрачаємо набагато більше коштів на споживанні. Нам необхідно по рухатись європейському шляху і при організації закупівель обов’язковими вимогами окрім ціни повинні встановлюватись вимоги до енергоефективності та екологічних характеристик обладнання та матеріалів».

Олександр Червак, виконавчий директор Конфедерації будівельників України акцентував увагу на тому, що впровадження будь-яких змін у сфері технічного регулювання, прийняття стандартів чи вимог до учасників конкурентних торгів, технологій, матеріалів чи обладнання потребують ґрунтовного аналізу готовності ринку та відкритого діалогу з бізнесом.

Члени Конфедерації розуміють значення зеленої трансформації для сталого розвитку нашої держави і готови долучитись до обговорень як рекомендацій, так і стандартів у сфері зеленого будівництва.

Напрацьовані в рамках проєкту GIZ рекомендації для замовників щодо застосування вимог енергоефективності та екологічних характеристик при формуванні організаціями бюджетної сфери технічного завдання (умов) на виконання робіт по будівництву або реконструкції презентувала експерт проєкту – Світлана Берзіна.

Вона розповіла що енергоефективність у будівельному секторі є критично важливою для виконання стратегічної довгострокової задачі зі зменшення до 2050 року викидів парникових газів на 80-95% від рівня 1990 року.

Оновлений Закон України «Про публічні закупівлі» з 19 квітня передбачає застосування замовником у технічних специфікаціях до предмету закупівлі багатокритеріального підходу, зокрема щодо визначення критеріїв енергоефективності та екологічних характеристик.

Згідно з Законом:

Технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".

У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.

Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Критеріями оцінки пропозиції МОЖЕ бути «... 3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: …… застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі».

Неціновій критерій не вплине на відбір пропозицій, але може впливати на вибір надаючи перевагу встановленим критеріям, зокрема щодо ресурсоефективності та заходів із захисту довкілля.

Оновлений Закон знімає обмеження на умови застосування нецінових критеріїв. До цього замовник мав можливість застосовувати їх лише, якщо закупівля матиме складний характер (у тому числі закупівля консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт) і немає постійно діючого ринку.

З 19 квітня 2020 замовник може застосовувати нецінові критерії закуповуючи будь що. Питому вагу кожного нецінового критерію та їхню кількість замовник визначатиме самостійно. Загальна питома вага нецінових критеріїв не може бути вищою ніж 30 %.

Під час круглого столу учасники отримали від експертів рекомендації по темі засідання, відповіді на запитання, додаткові роз’яснення, посилання на стандарти і формулювання вимог разом з практичними прикладами їх застосування.

Презентація

Запис засідання доступний за посиланнями на каналі You Tube

Під час засіданні проводилось опитування учасників, результати якого будуть опубліковані з часом.

Листи роз’яснення

Щодо необхідності акредитації органу оцінки відповідності при розгляді сертифікаті відповідності

Щодо актуальної редакції стандарту ДСТУ ISO 14024

Експертна підтримка замовників по застосуванню рекомендацій при здійсненні публічних закупівель

Звертайтесь за експертною підтримкою та консультаціями по застосуванню презентованих рекомендацій при здійсненні публічних закупівель:

• Визначення доцільності застосування і формулювання вимог до предмету закупівлі.
• Перевірка тендерної документації щодо належного визначення вимог.
• Оскарження вимог учасниками конкурентних торгів, оцінювання наданих пропозицій і підтвердних документів та укладання договору.

Світлана Берзіна, експерт проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні»

+38067-219-82-00

svitlana.berzina@gmail.com

Захід відбувся в партнерстві з:

Міністерство розвитку громад та територій України

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

ProZorro

Конфедерація будівельників України