З метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки та досягнення зростання рівня якості життя Указом Президента України Володимира Зеленського від 30.09.2019 № №722/2019 визначено необхідність забезпечувати дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Обсяг державних закупівель в Україні щороку складає близько 13% ВВП. Завдяки цьому держава має значний вплив на ринок і можливість спрямувати його до інноваційного і сталого розвитку, посилюючи екологічну відповідальність бізнесу і перехід до моделі «зеленої економіки».

Сталі публічні закупівлі (СПЗ) – важіль, яким може скористатися держава, щоб забезпечити збереження природних ресурсів, зупинити деградацію і поліпшити стан довкілля, збільшити ринок екологічних товарів, послуг і технологій, посилити стимулювання розвитку інновацій та інвестицій. В соціальній сфері такій підхід сприятиме поліпшенню стандартів якості навчання, праці і життя. Економічні переваги СПЗ ґрунтуються на методі оцінювання повної вартості життєвого циклу предмету закупівлі що забезпечує найвищій рівень ефективності бюджетних витрат.

СПЗ успішно впроваджується вже 89 країнах світу, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності на світових ринках, більш ефективному управлінню природним капіталом, поліпшенню якості життя, сталості екосистем і економік.

Світлана ПАНАІОТІДІ,
заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Починаючи з 19 квітня 2020 року Закон України «Про публічні закупівлі» діє у редакції, передбаченій Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ.

Оновлена редакція Закону передбачає використання для оцінки тендерних пропозицій таких критеріїв, як ціна, вартість життєвого циклу або ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.

Зокрема, замовник може застосовувати екологічні нецінові критерії на підтвердження екологічних характеристик предмета закупівлі.

Слід зауважити, що застосування екологічних нецінових критеріїв не вплине на можливість подання учасниками пропозицій, але може впливати на вибір переможця закупівлі, надаючи перевагу пропозиціям, що відповідають критеріям сталості.

Застосування екологічних критеріїв до предмету закупівлі у поєднанні з методом оцінювання за вартістю життєвого циклу сприятиме досягненню таких стратегічних цілей державної екологічної політики як:

• збільшення ефективності використання енергії та водних ресурсів;
• зменшення впливів на довкілля, пов’язаних з життєвим циклом товарів; робіт і послуг, що закуповуються;
• зменшення відходів виробництва і споживання;
• запобігання кліматичним змінам.
• Водночас варто наголосити, що у разі застосування вартості життєвого циклу або ціни/вартості життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, такі критерії не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а отже замовникам під час розроблення тендерної документації слід чітко розуміти, які є підстави для встановлення саме таких екологічних критеріїв та яким чином учасник має підтвердити відповідність своєї пропозиції визначеним критеріям.

Так, відповідно до статті 23 Закону Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, роботи чи послуги за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик предмету закупівлі замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.

Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або у інший спосіб, визначений законодавством.

Варто зазначити, що наразі Міністерство працює над розробленням методики розрахунку вартості життєвого циклу для використання замовниками під час здійснення закупівель. Використання такого методу оцінки тендерних пропозицій дозволить оптимально забезпечити потреби замовників у довгостроковій перспективі, зокрема враховуючи при цьому критерії сталості.

Крім того, Міністерством розпочато роботу зі Світовим банком в Україні стосовно напрацювання рекомендацій щодо застосування зелених закупівель замовниками, розроблення типових екологічних характеристик щодо оцінки життєвого циклу, стандартів енергоефективності та вимог до технічних специфікацій у розрізі окремих видів предметів закупівель.

Слід також зазначити, що з метою поширення знань серед замовників та учасників публічних закупівель щодо можливостей застосування нецінових критеріїв, зокрема застосування екологічних та енергоефективних характеристик під час проведення процедур закупівель, серію безкоштовних вебінарів на дану тематику за підтримки Міністерства було розпочато Платформою для сталого розвитку бізнесу GREEN MIND.

---

Підтримка впровадження сталих публічних закупівель в Україні

З метою розуміння переваг, принципів і методів застосування СПЗ в рамках програми ЄС «Екологізація економіки в країнах Східного партнерства» (EaP GREEN) (2014-2017) були підготовлені методичні рекомендації та настанови для із врахуванням кращого світового досвіду і національних умов. Напрацювання експертами Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) в партнерстві з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління та ВГО «Жива планета» були використані для підготовки циклу навчальних вебінарів для замовників.

Дебют відбувся цього року у травні. Три перших вебінара були сфокусовані на темі можливих вимог до екологічних характеристик таких категорії товарів і послуг:

• лакофарбові матеріали та мийні засоби;
• полімерні матеріали і вироби з пластику;
• харчові продукти та послуги харчування.

538 (!) учасників вебінарів отримали відповіді на запитання:

• які критерії екологічних характеристик доцільно застосовувати і якими документами керуватись;
• типові формулювання вимог з посиланням на нормативи, стандарти і маркування;
• підтвердні документи і які вимоги до органів що їх надали;
• приклади помилок при формуванні і оцінюванні наданих пропозицій, оскаржень та успішних закупівель;
• як забезпечити контроль виконання встановлених вимог постачальником/надавачем послуг та інших.

Відео та навчальні матеріали відкрити у вільному доступі за посиланням.

Огляд вебінарів у травні про критерії якості, безпеки та екологічних характеристик при здійсненні публічних закупівель

Наступні вебінари у червні будуть присвячені критеріям якості, безпеки та екологічних характеристик і відбудуться за таким графіком:

18 червня – натуральні харчові продукти і напої;

23 червня – меблі та вироби з деревини;

25 червня – зелений офіс.

Участь – безкоштовна. Учасники отримають роз’яснення і рекомендації, формулювання вимог і практичні приклади їх застосування, а також сертифікати про підвищення кваліфікації.

Сертифікати про підвищення кваліфікації будуть видані Інститутом екологічного управління та збалансованого природокористування у партнерстві з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління.

Детальніша інформація та реєстрація до 17 червня за посиланням

Галина БУЗАН, старший викладач кафедри методології освіти для сталого розвитку
Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління

Про актуальність ініціативи свідчать результати опитування замовників-слухачів вебінарів у травні.

З 178 опитаних лише 5 відповіли що впевнено застосовують екологічні критерії до предмету закупівлі. Переважна більшість немає такого досвіду. 72 з опитаних практикує встановлення такої вимоги як надання довідки про заходи із захисту довкілля. Така вимога не містить чітких умов і показників, як і інформація наведена у такої довідці від учасника конкрурентних торгів що носить суто формальний характер. Така практика є хибною і порушує положення Закону щодо чіткості та перевірюваності втановлених вимог до предмету закупівлі.

Переважна більшість вважає що належна практика застосування вимог до екологічних характеристик предмету закупівлі залежить від можливості системно отримувати знання по цієї тематиці. 25% – вказує на необхідність наявності у відьному доступі рекомендованих критеріїв екологічних характеристик на певні категорії товарів, робіт чи послуг разом з рекомендаціями щодо їх застосування у якості критеріїв технічних специфікації або нецінових критеріїв. 20 з опитаних висловились на підтримку того що компетенність уповноваженої особи має бути перевірена на предмет належних знань і досвіду застосування критеріїв екологічних характеристик.

Топ-3 інформаційних джерела які використовують замовники з метою підвищення рівня знань щодо публічних закупівель:

1 – сайт ProZorro (137);

2 – сайт Мінекономрозвитку (121);

3 – сайт Infobox ProZorro (101).

Переважна більшість замовників надала оцінку відмінно як роботі тренерів і навчальних матеріалів (135), так і організації вебінарів у цілому (108).

Презентація результатів опитування замовників у травні 2020

Джерело: ecolog-ua.com